Країни Латинської Америки
История » Країни Латинської Америки
Для означення політики масштабної експансії фінансової олігархії США в країнах Л.А. президент ВільямТафт у 1912 р. навіть використав термін “дипломатія долара”, але в розглядуваний період Білим домом набагато частіше застосовувалося пряме втручання у внутрішні справи держав регіону, включно з військовою інтервенцією.
Коли сенат Колумбії відкинув запропонований США нерівноправний договір про канал, Вашингтон вирішив використати рух за автономію Панами. 2 листопада 1903 р. до Панамського перешийку було відряджене американське військово-морське угруповання, що блокувало колумбійську армію, а наступного дня в Панамі спалахнуло повстання і проголошена її політична незалежність.
У Мексиці селянська боротьба за землю і загальнонаціональний рух проти перетворення країни в колонію Великої Британії та США переросли у другу народну Революцію 1910-1917 рр. Справа в тому, що генерал Порфіріо Діас, відомий замолоду як переконаний прибічник лібералізму і герой руху опору франко-іспанській інтервенції, у 1876 р. встановив жорстоку диктатуру, що спиралася на армію, поліцію та адміністративний апарат.
Ці події призвели до ще більшого загострення громадянської війни в країні: проти урядової політики реставрації виступили селянські армії Сапати і Вільї (на контрольованих ними територіях почався розподіл конфіскованих поміщицьких земель), профспілкові робітничі організації, що створили “червоні батальйони”, широкі кола національної буржуазії, очолювані соратником Мадеро – Венустіано Каррансою. У липні 1914 р. диктатура Уерти, незважаючи на відкриту підтримку американських військ, впала, тимчасовим президентом країни став Карранса, котрий вважав революцію закінченою. Проте збройна боротьба продовжувалася, тільки вже між ліберальним і селянським таборами, Сапата і Вілья наприкінці 1914 р. навіть на короткий час оволоділи Мехіко.
Таким чином, Мексиканська революція 1910-1917 рр. сприяла зміцненню демократично-республіканського ладу, попередила загрозу перетворення Мексики в іноземну колонію чи протекторат, створила сприятливі передумови для швидкого капіталістичного розвитку і зміцнення національного суверенітету країни.
Первые политические шаги О. Кромвеля
В эти долгие годы мирного существования единственным событием, проливающем свет на скрывавшиеся в нем потенции общественного служения, было его участие в конфликте горожан Гентингдона с правящей партией в общинном совете. Щедро оплаченная ею новая городская хартия, полученная от Карла I, отменяла ежегодные выборы членов совета и тем сам ...
Периоды войны
Традиционно Пелопоннесская война делится историками на два периода.
I. Архидамова война
Первый период конфликта носит в историографии традиционное название Архидамовой войны, по имени спартанского царя Архидама II, командовавшего объединёнными силами Пелопоннесского союза. Следует отметить, что Спарта и её союзники, за исключением Кор ...
Чувство гражданина сверхдержавы
После начала «холодной войны» мир стал двуполярным. Основным мировым противостоянием стало противостояние двух систем – социализма и капитализма, двух мировых держав – США и СССР. Новая роль страны в мировом сообществе сказалась и на сознании людей.
Основной установкой советской пропаганды стало убеждение об упадке капитализма, «загнив ...